Клепка — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КЛЕПКА, -и, ж. Кожна з опуклих дощечок, з яких складається бочка, діжка й т. ін. ** не вистачіє одніаі клапки [в голові] у кого, кому, зневажл. — бути дурнуватим, несповна розуму. клапку вста-влити кому, ірон. — повчати, на розум наставляти кого-небудь.