Кличка — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КЛИЧКА, -и, ж. 1. Назва, ім'я, дане тварині. 2. Прізвисько, дане людині для конспірації.
КЛЙЧКА, -и, ж. 1. Дерев'яний або металевий гак із довгим держаком для діставання, витягування чогось. // Металевий прут із загнутим кінцем для вимішування чого-небудь. 2. Забитий у стіну кілочок або гачок для вішання одягу тощо. 3. спорт. Палиця з загнутим кінцем, пристосована для гри в хокей. 4. діал. Паросток.