Клунок — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КЛУНОК, -нка, ч. 1. Наповнена чим-небудь дорожня тороа або мішок, пристосовані для носіння їх за плечима. 2. Зав'язана кінцями хустка, шматок тканини тощо з укладеними в ній речами, пожитками й т. ін.; вузол. 3. розм. Півмішка чого-небудь як міра.