КОЗАК, -4, ч. 1. У 15 - 18 ст. - вільна озброєна людина, що жила на півдні України та брала участь у військових діях проти татаро-турецьких і польських загароників; нащадок такої людини. ** Городові козаки - козаки, що жили по селах і містах України (крім Запорізької Січі), запорізькі козаки - те саме, що запоріжці 2. Реєетрові козаки - козаки, занесені до полкового реєстру і об'єднані у полки (Лсоенський, Ніжинський та ін.). 2. У дореволюційній Росії з 18 ст. - представник військового стану, уродженець військових областей (Ксоанської, Оренбурзької, Війська Донського та ін.). // Рядовий кавалерійської частини, укомплектованої з таких представників. 3. Уродженець колишніх військових областей. 4. Парсоок, юнак взагалі. // Молодецький, ставний парсоок. 5. розм. Відважний, завзятий, хоробрий чоловік; молодець. 6. Те саме, що козачок 3.
