Колач — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КОЛАЧ, -а, ч. 1. Робітник, що копає землю; земле* коп. // Тни, хто займається копанням могил. 2. Знаряддя, яким копають, викопують що*не* будь. // Машина для копання, викопування.