КОЛО , -а, с. 1. Замкнена крива, всі точки якої однаково віддалені від центра. ** полирні кола - уя-влювані лінії, що проходять паралельно екватору на відстані 66'33* на південь і північ. 2. Така крива, утворена з різних предметів. 3. Сукупність пристроїв, яка характеризується певною послідовністю розташування або дії. * Електричне коло — сукупність опорів (споживачів) та джерел електрорушійної сили (ЕРС), які утворюють замкнений шлях для електричного струму. Кбло крово-ббігу - замкнений шлях руху крові в організмі. По другому колу - вдруге, повторно. 4. у знач, присл. колом. Утворюючи таку криву. 5. Частина площини, обмежена такою замкненою кривою; круг. // Круглий майданчик для бігів, танців і т. ін. // Замкнений або розімкнений ланцюжок людей, який оточує таку ділянку поверхні. 6. Предмет, що має форму круга або кільця. ** млинбва коло - один з каменів круглої форми, якими перетирають (мелють) зерно на борошно; жорно. 7. Те саме, що колесо 3. 8. Хороводний танець, виконавці якого розташовуються ланцюжком, у вигляді замкненої або розімкненої кривої. 9. переи. Замкнений ланцюг подій, справ, процесів і т. ін., який вичерпує в своїй сукупності розвиток, здійснення чого-небудь. // Етап спортивного змагання, в якому всі учасники грають певну серію партій. 10. перен. Певна ділянка, сфера якої-небудь діяльності. // Перелік таких ділянок, сфер і т. ін. //-. перен. Сукупність, група людей, об'єднаних якими-небудь інтересами. // перев. мн. Певні групи населення чи суспільні угруповання.
КОЛО®би, -у, ч. У рукописних та стародрукованих книгах - текст на останній сторінці, що містить назву книги, відомості про її автора, місце і час друкування та ін.
Коло в інших словниках
| Коло — Тлумачний словник української мови |
| Коло — Російсько-український академічний словник (А–П) |