КОЛБДА', -и, ж. 1. Стовоур зрсоаного дерева, очищений від гілля. // Обрсоок товстої деревини, пристосований для різних потреб (у селянських господарствах, на кустарних промислах і т. ін.). колокація //- перен., лайл. Про неповоротку, незграбну або тупу, нечулу людину. ** чорез пень колоду - як-небудь, недбало, повільно, невміло. 2. Обрсоок товстої деревини з видовоаною серединою, що його використовують як вулик, човен, ночви і т. ін. 3. іст. Те саме, що колодка 6.
КОЛБДА2, -и, ж. Комплект гральних карт.