КОЛОДЯЗЬ, -я, ч. 1. Гідротехнічна споруда, признач. для добування води із підземних джерел. // Захищена від обвалів зрсоом вузька глибока яма, що служить для добування води з водоносних шарів землі. ** Артезіанський колодязь -глибока свердловина для отримання води під тиском, без насоса. 2. Різного розміру і глибини яма, що служить для певних технічних потреб (для спуску в шахту, на рудниках, для проходу до місця закладання міни і т. ін.). Телефонний колодязь. ** Водозабірний шахтовий колодязь -колодязь із закріпленими стінками для збирання підземних вод крізь дно та стінки. Водопровідний колодязь - споруда на водопровідній мережі, признач, для встановлення арматури та для експлуатації мережі. Каналізаційним колодязь -колодязь, обладнаний на каналізаційній мережі для забезпечення її експлуатації.
Колодязь в інших словниках
| Колодязь — Словник чужомовних слів і термінів |
| Колодязь — Тлумачний словник української мови |