КБЛОТ, -у, ч діал. Колотнеча. КОЛБТВИЦЯ, -і, ж., зах. Скіпа. колоти, колю, колеш, недок. 1. перех. і без додатка. Натискати або проколювати чим-небудь гострим, спричиняючи біль. // Викликати почуття болю, що нагадує укол (про мороз, вітер і т. ів.). // безос., у чому. Боліти (про відчуття гострого, різкого болю чи кольки). 2. перех. і без додатка. Уражати кого-небудь, встромляючи в тіло вістря зброї. 3. перех. Забивати ударами ножа (про свиней). 4. перех. Розсікати, роздрібнювати що-ве-будь тверде на частини. 5. перех., перен. Ображати когось неприємними зауваженнями; в'їдливо дорікати кому-небудь. ** Колоти бчі кому, а) дорікати кому-небудь, соромити когось; б) викликати роздратування.
Колот в інших словниках
| Колот — Рідні імена. Слов'янський іменослов |
| Колот — Російсько-український академічний словник (А–П) |