КОЛОТНИК, -а, ч. діал. 1. Сварлива людина; забіяка. 2. Тни, хто колотить (у 3 знач.).
Колотник в інших словниках
| Колотник — Російсько-український академічний словник (А–П) |
| Колотник — Російсько-український академічний словник (А–П) |