Комбінація — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КОМБІНАЦІЯ, -ї, ж. 1. Сполучення, поєднання або розташування чого-небудь (перев. однорідного) у певному порядку. ** комбінація з трьох ПІЛЬЦІВ, жарт. - дуля. 2. спорт. Низка цілеспрямовавих прийомів гри в боротьбі за перемогу над противником. 3. перен. Складний, хитромудрий план, задум або замір для здійснення якоїсь мети. 4. Жіноча сорочка, яку надягають під сукню й т. ін. Шовкова комбінація.