КОМЕНДАТУРА, -и, ж. Установа, яку очолює комендант (у 2 знач.). // Приміщення для цієї установи. КОМЕНДАЦІЯ, -І, ж. У Західній Європі в період раннього середньовіччя - акт передачі себе під заступництво більш сильної, могутньої, багатої людини. // Акт, яким оформляли залежність васала від сеньйора, після чого васал одержував земельне володіння. // Акт, що встановлював залежність селянина від феодала.
