Конвекція — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КОНВЕКЦІЯ, -ї, ж., спед. 1. фіз. Перенесення тепла або електричних зарядів рухливим середовищем. 2. гідр Водообмін між верхніми та нижніми шарами в озерах, морях і океанах унаслідок різниці їх температури, густини тощо. 3. метеор. Обмін повітря між верхніми та нижніми шарами атмосфери, що відбувається внаслідок нерівномірного їх нагрівання.