КОНСУЛ, -а, ч. 1. Урядова особа, що репрезентує та захищає інтереси своєї держави та її громадян у якомусь пункті іншої держави. ** генеральний консул - консул, який очолює генеральне консульство. ** Нештатний (почесний) консул - особа, що ве перебуває на державній службі держави, яку представляє, але виконує консульські функції за її дорученням. Окремий консул - особа, яка знаходиться на чолі окремої (від дипломатичного представництва) консульської установи. Штатний консул - посадова особа, що перебуває на державній службі держави, яку представляє. 2. У Стародавньому Римі - титул кожної з двох виборних найвищих урядових осіб, а також тни, хто мав цей титул. 3. Титул кожної з трьох осіб, які мали необмежену виконавчу владу у Франції в період консульства (у 3 знач.), а також тни, хто мав такий титул.
Консул в інших словниках
| Консул — Тлумачний словник української мови |
| Консул — Російсько-український академічний словник (А–П) |