КОНТУЗІЯ, -ї, ж. Загальне ураження організму людини й вищих тварин, що виникає внаслідок раптової дії механічної сили (розриви снарядів, завали землею тощо) на всю поверхню тіла чи більшу його частину. ** Контузія головнбго мбзку - травма головного мозку, яка супроводжується розвитком вогнищ деструкції мозкової тканини. Контузія бчного йблука - види закритих пошкоджень очного яблука. контур, -а, ч. 1. Лінія, що окреслює форму предмета; обрис. // Графічне окреслення предмета. 2. спец. Замкнений ланцюг провідників. Контур замкненого провідника. ** Коливальний контур -замкнене електричне коло, яке містить індуктивні та ємнісні елементи, в якому можливе створення вільних коливань струму та напруги.
Контузія в інших словниках
| Контузія — Тлумачний словник української мови |