Конус — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Конус

КОНУС, -а, ч. Геометричне тіло, що утворюється обертанням прямокутного трикутника навколо одного з катетів. // Те, що нагадує таке геометричне тіло.

Конус в інших словниках

Конус — Словник чужомовних слів і термінів
Конус — Тлумачний словник української мови
Конус — Російсько-український академічний словник (А–П)

Алфавітний покажчик

А 5203 Б 6596 В 11964 Г 6115 Д 6970 Е 2436 Є 189 Ж 1005 З 11179 И 26 І 1857 Ї 46 Й 180 К 9147 Л 3574 М 6733 Н 10433 О 8300 П 31890 Р 8150 С 13990 Т 6563 У 3853 Ф 3060 Х 2457 Ц 1461 Ч 1940 Ш 2754 Щ 463 Ю 155 Я 544