КОНЧИНА, -и, ж., уроч. Смерть, сконання, скін. КОНЬКОБІЖЕЦЬ, -жця, ч. Те саме, що ковзанир. КОНЬЙК, -у, ч. Міцний алкогольний напій, який виготовляють із виноградного спирту, тривалий час витримуючи його в дсоових діжках.
Кончина в інших словниках
| Кончина — Російсько-український академічний словник (А–П) |