Кореспондент — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КОРЕСПОНДЕНТ, -а, ч. 1. Тни, хто листується з ким-небудь. 2. Співробітник газети, журналу, радіо тощо або приватна особа, що надсилає свої інформації з місць; дописувач. 3. Особа або установа, що виконує фінансово-кредитні, комерційні доручення для іншої особи або установи (за рахунок останніх). // Банк, який представляє інтереси іншого банку в певному місті чи країні. ** Кореспондент бінку - особа, яка користується послугами банку. кореспондентка, -и. Жін. до кореспондент. кореспондентський, -а, -є. Прикм. до кореспондент. ** Кореспондентський дбговір - угода між двома або декількома кредитними організаціями про здійснення кореспондентських відносин. Кореспондентський пункт - відділ газети, інформаційного агентства і т. ін., що знаходиться в якому-небудь іншому місті, країні та є пунктом збору і передачі різного роду інформації в редакцію. Кореспондентський рахунок - банківський рахунок, на якому відображаються розрахунки, виконані однією кредитною установою за дорученням і за рахунок іншої. Кореспондентські віднбсини - договірні відносини між кредитними організаціями, мета яких - здійснення платежів та розрахунків за дорученням одна одній.