Короб — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КОРОБ, -а, ,. 1. Виріб із лсоу, бересту, лози тощо для пакування, перенесення або зберігання чого-небудь; козсо. 2. Верхня частина воза, саней з боковими стінками й сидінням. 3. розм. Те саме, що жблоб 1.