Короткозорий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КОРОТКОЗОРИЙ, -а, -е. 1. Який погано бачить на далекій відстані (про очі); низькозорий. // Який має цю ваду зору (про людину). // у знач. ім. ко-роткозбрий, -рого, ч. Низькозора людина. 2. перев. Нездатний правильно передбачити, розрахувати; недалекоглядний, непроникливий.