Корпорація — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КОРПОРАЦІЯ, -І, ж. 1. Договірні об'єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових та кортикальний комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників. 2. Замкнена група осіб, об'єднана вузькофаховими, становими та іншими інтересами. 3. Товариство, спілка, сукупність осіб, об’єднаних на основі деяких інтересів; у США - загальна назва акціонерних товариств. 4. У праві - сукупність осіб, які об’єдналися для досягнення якої-небудь мети. 5. заст. Студентська організація в німецьких університетах.