КБРЧИТИ, -чу, -чиш, недок., перех. І. також без додатка, перев. безос. Виникати, з'являтися (про корчі); судомити. 2. перен., розм., рідко. Удавати кого-небудь, прикидатися ким-небудь. Корчити дурня. 3. зах. Корчувати, викорчовувати.
Корчити в інших словниках
| Корчити — Словник чужомовних слів і термінів |
| Корчити — Фразеологічний словник української мови |