Коса — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КОСА**, -й, ж. Сільськогосподарське знаряддя для косіння трави, збіжжя тощо, що має вигляд вузького зігнутого леза, прикріпленого до держака. // Ніж косарки.
КОСА'*, -й, ж. Вузька намивна смуга суходолу в морі, річці тощо, сполучена одним кінцем із берегом; мис.
КОСА', -й, ж., діал. Селезінка.