Косенький — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КОСЕНЬКИЙ, -а, -е. Зменш.-пестл. до косий; косуватий. КБСИЙ, -а, -е. 1. Який падає або розташований під кутом до горизонтальної площини; непрямий, похилий. // Який відхиляється від прямої лінії, іде по діагоналі, навскіс; навскісний. // Який має не-горизонтальний розріз (про очі). 2. Зроблений, прикріплений, вирізаний і т. ін. криво (про предмети); скривлений, перекошений. 3. Який має неоднаково спрямовані зіниці (про очі з такою вадою); зизий, зизоокий. //- Про людину з такою вадою очей. 4. перен. Який виражає неприязнь, ворожість (про очі, погляд 1 т. ін.).