Косинець — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КОСИНЕЦЬ, -нця, я. 1. Лінійка у формі прямокутного трикутника для креслення й перевірки прямих кутів. // перен. Те, що своїм виглядом нагадує такий трикутник. 2. Прилад для вимірювання земельних наділів, що складається з двох тонких тичок, з'єднаних кінцями вгорі та скріплених поперечкою. 3. Накладка, якою скріплюють (подекуди й прикрашають) кут рами, оправи тощо. 4. Трикутна поличка або шафка.