Кошовий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КОШОВИЙ, -А, -б, іст. 1. Прикм. до кіш2 1, 2. Кошовий отаман. 2. у знач. ім. кошовий, -вого, ч. Вождь, отаман козаків на Запорізькій Січі. кошбк, -шку, ч. Жанр киргизького фолькльору; плач-голосіння у весільних та похоронних обрядах.