Кран — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КРАН1, -а, ч. 1. Трсока з затворому прикріплена до водопроводу, газопроводу чи іншого резервуара для виливання рідини, випускання газу. ** Кран-дозйтор - пристрій для випускання певної кількості якоїсь речовини. 2. Пристрій особливої конструкції для перекриття трсоопроводу.
КРАН2, -а, ч. Механізм для підіймання й переміщення вантажів. Мостовий кран. Підіймальний кран. ** Крин-штабелор - підіймальний кран зі змінним обладнанням для штабелювання вантажів (пакетів, пакунків, лісоматеріалів і т. ін.). кран-балка, -и, ж. Різновид підиомного крану мостового типу, у якого тельфер пересувається по їздовій балці з колесами.