Країна — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КРАЇНА, -и, ж. І. Територія, що становить єдність із погляду історії, природних умов, населення тощо. // кого, чого. Місцевість, що характеризується наявністю в ній великої кількості кого-, чого-небудь. 2. Те саме, що держава. // перен. Про населення якої-небудь держави. 3. Те саме, що край' 5.