Кремінь — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КРЕМІНЬ, -меню, ч. Дуже твердий мінерал - кварц чорного, бурого або жовтого кольору, який у давнину використовували для добування вогню. // Шматок такого мінералу для викрешування вогню. // перев. Про міцну здоров'ям людину. // перен. Про тверду характером людину.