КРИВИТИ, кривліь, кривиш; мн. кривлять; недок., перех. 1. що. Те саме, що викривлити 1. 2. кого, перен., розм. Те саме, що передражнювати; перекривляти. ** Кривити душаю - говорити неправду; брехати.
Кривити в інших словниках
| Кривити — Фразеологічний словник української мови |