Криз — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КРИЗ, -у, ч. Раптова зміна в організмі, яка характеризується нападоподібною появою або підсиленням симптомів хвороби. // Раптове погіршення стану хворого. " Віковий криз - перехідні психічні відхилення, що спостерігаються при переході від одного вікового періоду до іншого. Гемолітичний криз - криз, який характеризується раптовим і швидким розвитком гемолітичної анемії. Гіпертонічний криз - криз, що розвивається у хворих на гіпертонічну хворобу або артеріальну гіпертензію. Судинний церебральний криз - криз, який проявляється нестійкими порушеннями функцій головного мозку внаслідок перехідного порушення мозкового кровообігу.