КРИК1, -у, ч. 1. Сильний різкий звук голосу; зник. /1 Вигук (у 1 знач.), вигуки. // Поклик. // Гамір, галас. // Гвалт, лемент. // Про різкі звуки тварин, птахів. 2. перев. у сполуч. зі сл. серце, душа, переи. Про вияв відчаю, сильного душевного переживання. 3. розм. Різка суперечка; сварка, лайка. ** [остаиній] крик мбди - остання новинка в моді, що привертає до себе увагу.
КРИК2, -у, ч. Річка, що пересихає, або тимчасовий водоток в Австралії.