КРОВ, -і, ж. 1. Червона рідина, яка, циркулюючи в замкнутій кровоносній системі організму, забезпечує живлення його клітин і обмін речовин у ньому. Замовляти кров. Стікати кров' ю. Зараження крові. 2. перен. Людські жертви за якого-небудь зіткнення, боротьби, війні тощо; соивства, кровопролиття. 3. Порода, породистість тварин. 4. перев. з означ., перен. Про рід, походження, національність людини. // у сполуч. з присв. займ., розм. Про близьких родичів (перев. про дітей). Голос крові. 5. з означ., перен. Про вдачу, характер, темперамент людини. 6. перен., розм. Про те, що придбане тяжкою працею, великими зусиллями. Проливати кров. ** Пускати кров кому. а) лікувати випусканням крові; б) сильно бити; в) соивати когось, завдавати ран кому-небудь.
Кров в інших словниках
| Кров — Тлумачний словник української мови |
| Кров — Російсько-український академічний словник (А–П) |