КРОВООБІГ, -у, ч., фізіол. Рух крові по замкнутій кровоносній системі людини або тварини. ** регі-опірний кровоббіг - кровообіг в органах і тканинах. Штучний кровоббіг - кровообіг, який забезпечується шляхом повного або часткового заміщення діяльності серця роботою спеціальних апаратів, недостатність кровоббігу - гемодина-мічні порушення, що призводять до порушення кровопостачання органів та тканин, а також патологічного перерозподілу об'єму крові в різних ділянках судинного русла.
Кровообіг в інших словниках
| Кровообіг — Тлумачний словник української мови |