Крок — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КРОК, -у, ч. 1. Рух ногою вперед, соік або назад, що його робить людина або тварина, ідучи або біжачи; ступінь (див. ступінь2). // тільки мн. Звуки від такого руху. ** крок за кроком: а) дуже повільно; повагом, помалу; б) поступово, у певній послідовності. кроком руш! - уживається як команда йти в певному напрямі. 2. перен. Про ступінь, етап у розвитку чого-небудь, в освоєнні чогось нового, у розв'язанні якогось завдання тощо. Крок уперед. 3. Інтервал між подіями, повідомленнями, сигналами. 4. перев. з означ. Те саме, що ході 1. // Про спокійну, тиху ходу коня; найповільніший алюр. 5. з означ. Певний спосіб пересування, руху в танці, ходіння на лижах і т. ін. Фінський крок. 6. перев. з означ., перен. Учинок, дія (у 2 знач.). // Захід, маневр. ** Пбрші кроки до чого і з означ. - початок у якійсь справі, діяльності тощо. 7. Відстань (приблизно 70 - 75 сантиметрів) між стопами ніг під час ходіння як міра довжини. 8. спец. Певна стала відстань або величина чого-небудь (за спрямованого руху механізму, деталі тощо). 9. Відстань (інтервал) між вершинами гребенів різі на болтах, у гайках тощо. Крок різі. 10. спец. Прирощення -величина, на яку збільшується інша величина. //-. У комп'ютерній графіці - відстань між сусідніми адресовними точками поверхні відображення. ** Крок завдіккя: у програмуванні - одноразове виконання незалежної програми у межах завдання.