Кронштейн — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КРОНШТЕЙН, -а, ч. 1. тех. Горизонтальна підпора для деталі, механізму, пристрою, прикріплена до вертикальної площини. 2. архіт. Скісна підпора (перев. кам'яна) балкона, карниза тощо; консоль.