Круговий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КРУГОВИЙ, -А, -4. 1. Який відбувається, здійснюється по кругу, по колу. Кругова оборона. ” кругова порука: а) взаємна відповідальність у певному середовищі, групі тощо; б) взаємне приховування, взаємний порятунок. 2. у знач. ім. кругова, -вої, ж., заст. Чарка, з якої почережно п'ють усі, хто сидить за столом, у колі.