Кружляти — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КРУЖЛЯТИ, -Аю, -яєш, ведок. І. веперех. Рухатися навколо кого-, чого-небудь, описуючи кола. // по чому. Ходити, походжати, їздити, описуючи кола. // перев. Постійно перебувати біля когось, чогось. // перев. Переміщатися по колу (про чарку, келих і т. ін.). // перев. Поширюватися (про чутки, поголоски). 2. перех. і веперех. Рухати по колу; крутити. // тільки неперех., чим. Швидко крутити; завихрювати (про вітер, віхолу тощо). // ким, чим і кого, що, безос. 3. неперех., з ким і без додатка. Танцювати, описуючи кола. 4. веперех., над чим і без додатка. Плавно літати, описуючи кола. // Опадати додолу, описуючи кола. // Витися, зависати в повітрі (про пил, сніг і т. ін.). 5. веперех. Завихрюючи пил, сніг, мести, віяти (про вітер, хуртовину). 6. неперех. їздити, ходити кружним шляхом. // Пересуватися, час від часу змінюючи напрям руху; петляти. // Ходити манівцями, збившись із шляху; блукати. 7. неперех. Здійснювати кругообіг у живому організмі; перебувати в русі, текти (про соки, кров і т. ін.). 8. перех. і без додатка, розм. Те саме, що кружати 1. кружний, -А, -4. Об'їзний, обхідний (про шлях, стежку тощо).