КУЛЬМІНАЦІЯ, -І, ж. 1. астр. Проходження світила через небесний меридіан. 2. перен. Найвище напруження, піднесення у розвитку чого-небудь. // Момент найбільшої емоційної напруги в музичному творі або його частині.
Кульмінація в інших словниках
| Кульмінація — Словник чужомовних слів і термінів |