КУМАНЕЦЬ, -нца, ч. Керамічна фігурна посудина для спиртних напоїв, що використовується тепер здебільшого як прикраса. кумани, -ів, мн. (одн. куман, -а, у.), заст. Половці. кумання, -я, с., розм. Дія за знач. куматися. куманчик, -а, ч., рідко. Те саме, що куманаць.
Куманець в інших словниках
| Куманець — Тлумачний словник української мови |