КУРНИЙ, -А, -А. 1. З курявою. 2. Який димить; димний (у 1 знач.). // Який сповнює приміщеная, повітря димом. // Сповнений диму. 3. Який опалюється піччю без димаря. курник, -б, ч. Приміщення для курей. // перен. Про маленьке й незручне для людей приміщення. КУРНИКАННЯ, -я, с. Дія за знач, курникати.
Курний в інших словниках
| Курний — Тлумачний словник української мови |