Куток — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КУТОК, -тка, ч. 1. Місце, де сходяться внутрішні сторони предмета. // Частина приміщення, простір між двома стінками, що сходяться. // Частина якого-небудь місця, якоїсь площі. 2. розм. Місце проживання; житло, притулок. 3. Частина якої-небудь території, місцевості, країни і т. ін. // Певна частина (кінець) села. // Невелика складова частина чого-небудь. // Сховане від очей, недоступне для спостережень місце; тайник. 4. Приміщення, місце (в школі, установі тощо), спеціально відведене для яких-небудь занять і відпочинку.