Куций — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КУЦИЙ, -а, -е. 1. Недостатньої довжини; короткий (про одяг і т. ін.). // Про деякі частини тіла. 2. Короткий чи обрсоаний (про хвіст). 3. Те саме, що куцохвостий. // у знач. ім. куций, -цого, ч. Тварина з коротким чи обрсоаним хвостом. /1 Чорт. 4. Який триває недовго; короткочасний. 5. розм. Низький на зріст; малий. 6. нерен., розм. Надто обмежений; недостатній.