КІЛЬЦЕ, -А, с. 1. Предмет (найчастіше з металу), який має форму кола (див. коло' 1). 2. Те, що має вигляд такого предмета. // Коло (див. коло' 2), обвід. // Кінцевий пункт трамвайного й тролейбусного маршрутів із поворотним кругом, а також кінець автобусного маршруту, де автобус робить розворот, щоб їхати назад. // переи. Те, що замкнене круговою лінією чого-небудь; оточення. ** Річні кільця - концентричні шари деревини, які щорічно наростають на стовоурі дерева; річні шари. 3. у знач, присл. кільцбм, кільцями. У вигляді кола, кругової лінії. 4. Окрема складова частина ланцюга. 5. тільки ми. Гімнастичний прилад, який складається з двох підвішених обручів.
