КІНЦІВКА, -и, ж. 1. друк. Графічна прикраса в кінці книжки, розділу тощо. 2. Завершальна частина якого-небудь твору. 3. У людини й тварин -частина тіла, що служить перев. для пересування або схоплювання (нога, рука й т. ін.).
Кінцівка в інших словниках
| Кінцівка — Тлумачний словник української мови |