КІШ2, коша, ч. 1. У Київській Русі в //- - 13 ст. і в Україні в 14 - 18 ст. - військовий табір, обоз. 2. Місце перебування запорізьких козаків; Запорізька Січ. 3. заст. Літнє житло кочовиків; кибитка (у 2 знач.). 4. рідко. Місце розташування під час тимчасових робіт; табір, стан.
Кіш в інших словниках
| Кіш — Тлумачний словник української мови |