Лабіринт — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЛАБІРИНТ, -у, ч. 1. За давньогрецькою легендою -палац із величезною кількістю приміщень і заплутаних ходів, що його збудував Дедал на острові Крит. 2. чого та з означ. Дуже складне, заплутане розташування приміщень, переходів, доріг, алей у парку тощо. 3. перев. чого та з означ., перен. Складне, заплутане поєднання, переплетення чого-небудь. // Про те, що важко збагнути, 602 у чому важко розібратися. 4. анат. Внутрішня частина вуха, що виконує функції органа слуху й рівноваги. ** Кістковий лабіринт - кісткові порожнини та канали внутрішнього вуха, які мають дуже щільні стінки. Перетинчастий лабіринт -система порожнин і каналів, що сполучаються між собою, всередині кісткового лабіринту.