ЛАВА1, -и, ж. 1. Дошка (або кілька дощечок) иа стояках (іноді - прикріплена до стіни), ва яку сідають або кладуть, ставлять що-небудь; ослін. // Дошка, прикріплена горизонтально до стіни пасажирського вагона, пароплава тощо, на якій сидять, лежать, а також кладуть багаж; полиця. Лава підсудних. 2. Похилий стіл із прикріпленим до нього сидінням, за яким працюють учні, студенти; парта. Шкільна лава. Студентська лава. лава2, -и, ж. 1. Спосіб шикування, коли люди стоять один біля одного в лінію; шеренга, ряд. // Велика кількість щільно розташованих предметів. // у знач, присл. лівою. Суцільною масою. 2. Бниовий лад у війську (перев. кінноті), розгорнений для атаки. // у знач, присл. лівою (лівами). Ладом, установленим для атаки. // Військовий підрозділ, вишикуваний у такий спосіб для атаки. 3. перев. мв. Сукупність осіб, об’єднаних певними стосунками, організацією тощо. 4. У феодальній Польщі та Україні до середини 19 ст. - колегія суддів, що розглядала кримінальні справи.
ЛАВА2, -и, ж. Вибій у шахті із суцільною системою розробки вугільного чи інших пластів корисних копалин.
ЛАВА4, -и, ж. 1. Розплавлена силікатна маса, що виливається на земну поверхню під час виверження вулкана. 2. кого, чого і з означ., перев. Велика кількість кого-, чого-небудь, що навально, нестримно рухається суцільною масою.
Лава в інших словниках
| Лава — Тлумачний словник української мови |
| Лава — Російсько-український академічний словник (А–П) |