ЛАДНИЙ1, -а, -є, розм. 1. Те саме, що гарний 1; красивий (про зовнішні ознаки). // Сонячний, погідний. // Який заслуговує схвалення; добрий, слушний. 2. Добре, вдало, акуратно зроблений, виконаний. // Вдало, зі смаком підібраний. 3. Діловитий (у 1 знач.), вправний (див. вправний1). Ладний господар. 4. Прнинятий доброзичливістю, приязню, ласкою; лагідний, ніжний. 5. Злагоджений, гармонійний (у 2 знач.).
ЛАДНИЙ', ладен, -дна, -дне, ва що. до чого або з івфів.. присудк. сл. Схильний, охочий що-небудь робити. // Готовий до певних учинків; згоден ва певну дію, стан. ладність, -ності, ж. Абстр. ім. до ладний1.
Ладний в інших словниках
| Ладний — Тлумачний словник української мови |
| Ладний — Фразеологічний словник української мови |