Лак — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЛАК, -у, ч. 1. Плівкотворний розчин смол або ефірів целюлози у спирті, скипидарі або оліях, яким покривають яку-небудь поверхню для її збереження і блиску. // Блискучий застиглий шар цього розчину на поверхні якого-небудь предмета. 2. також мв., перев. Про вироби з дерева, шкіри і т. ін., поверхня яких вкрита застиглим шаром цього розчину. 3. перев. Про зовнішній блиск.